В серпні українці традиційно святкують три важливі свята — Медовий, Яблучний і Горіховий Спас. Після переходу Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новий календар, дати цих свят зазнали змін. У 2026 році три Спаси, відповідно до новоюліанського календаря, відзначатимуться в такі дні:
- Медовий Спас, він же Маковія — 1 серпня, в суботу;
- Яблучний Спас, або Преображення Господнє — 6 серпня, в четвер;
- Горіховий, Хлібний або Полотняний Спас — 16 серпня, в неділю.
Народна традиція надає особливе значення назвам цих Спасів. У церковному календарі кожне з цих свят має своє величне богословське значення. Лише Яблучний Спас безпосередньо пов’язаний із святом Преображення Господнього, тоді як на Медовий і Горіховий Спаси Церква згадує інших святих та події.
Зміна дат свят
Православна церква України офіційно пішла на новоюліанський календар 1 вересня 2023 року. Цю постанову схвалив Помісний собор ПЦУ 27 липня 2023 року. Парафії та монастирі, які бажали залишитися на юліанському календарі, отримали змогу зберегти свої традиції.
Раніше ці спогади відзначалися 14, 19 і 29 серпня, а відповідно до нового церковного календаря їх святкуватимуть:
- 1 серпня замість 14 серпня;
- 6 серпня замість 19 серпня;
- 16 серпня замість 29 серпня.
Специфічні дати свят залишаються незмінними щороку, а ось дні тижня змінюються.
Походження слова «Спас»
Термін «Спас» походить від слова «Спаситель», яким у християнстві визначають Ісуса Христа. Серпневі свята в народному календарі об’єднуються під єдиною назвою в контексті пошанування Спасителя та періоду збору врожаю.
До традицій церковного святкування нерідко додаються обряди, пов’язані із землеробством. На початку серпня пасічники традиційно збирали мед, плоди яблук, маку та горіхи. Частину нового врожаю приносили до храмів як даниною вдячності Богові.
Ці традиційні назви формувалися, але три Спаси не є офіційним церковним циклом, а радше народним об’єднанням трьох свят серпневого циклу, кожне з яких має своє походження та сенс.
Перший Спас: Медовий або Маковія
Традиція винесення частини Чесного Хреста започаткувалася в Константинополі. У спекотну пору, коли в містах поширювалися хвороби, частину Хреста виносили для поклоніння, а люди молились за своїх захисників.
В цей день Церква також згадує про сімох братів Маккавеїв, які разом з матір’ю Соломонією та вчителем Єлеазаром стали мучениками за свою віру.
Від прізвища Маккавеїв і походить народна назва свята — Маковія. Це слово асоціюється з маком, формуючи зв’язок між церковним вшануванням і народними традиціями, пов’язаними із збором маку.
Чому називається Медовим Спасом
На початку серпня активно збирали мед. Пасічники діставали стільники з вуликів, частина нового меду потім приносилася до храмів.
В Україні цю дату ще іменують Першим Спасом, Спасом на воді або Маковієм. У храмах освячують воду, мед, мак, злаки та букети сезонних рослин.
Що приносять на Медовий Спас
На свято Маковія традиційно до храму приносять:
- мед і стільники;
- мак;
- воду;
- сезонні фрукти;
- злаки;
- квіти та запашні трави;
- маковійчики.
Маковійчик — це букет, що може складатися з голівок маку, чорнобривців, м’яти, волошок та інших місцевих рослин. Складові букета можуть варіюватися в залежності від регіону.
У народній культурі сухий маковійчик зберігали близько ікон. Водночас його не слід розуміти як магічний оберіг, оскільки молитва має більше значення в християнстві, ніж сам набір освячених рослин.
Другий Спас: Яблучний або Преображення Господнє
Церковна назва другого Спасу — Преображення Господнє, яке є одним з найбільших свят православного календаря, присвяченим моменту, коли Ісус Христос виявив свою божественну славу апостолам.
Згідно з Євангелієм, Ісус узяв з собою трьох учнів і піднявся на гору. Під час молитви його вигляд змінився, а поруч з’явилися пророки Мойсей та Ілля, проголошуючи важливість події.
Преображення відбулося незадовго до хресних страждань Христа, щоб заспокоїти апостолів упродовж його страждань.
Чому Яблучний Спас
Наприкінці літа в Україні достигають яблука, груші, сливи та виноград. Після освячення плоди приносятимуть рідним та сусідам, особливо тим, хто потребує допомоги.
Яблука стали найвідомішим фруктом для цього свята, тому народна назва Преображення Господнього — Яблучний Спас.
Що приносять на Яблучний Спас
До храму на свято Яблучного Спасу можна принести:
- яблука;
- виноград;
- груші;
- сливи;
- персики;
- мед;
- колосся;
- інші сезонні плоди.
Церква не вимагає великих кошиків. Достатньо принести кілька нових плодів. Головною частиною свята є богослужіння, молитви та осмислення євангельських подій.
Третій Спас: Горіховий, Хлібний або Полотняний
Цього дня Церква згадує перенос Нерукотворного образа Ісуса Христа з Едеси до Константинополя. Ця подія відбулася в 944 році. Третій Спас святкується після Успіння Пресвятої Богородиці, коли Успенський піст уже закінчується.
Згідно з переказами, правитель Едеси, Авгар, важко хворів і просив Ісуса про зцілення. Христос не прийшов, але передав своїй благородності полотно з відбитком свого обличчя.
Ікону іменують Нерукотворною, адже, за легендою, образ Спасителя з’явився на тканині без участі художника. Ця подія відзначена 16 серпня.
Чому Горіховий і Хлібний Спас
У серпневий період достигають горіхи, тому свято отримало назву Горіхового Спасу. Паралельно селяни закінчували жнива, мололи зерно нового врожаю і починали пекти хліб.
- Горіховий Спас — завдяки початку збору горіхів;
- Хлібний Спас — від випікання хліба із нового борошна;
- Полотняний Спас — через згадку про Нерукотворний образ;
- Третій Спас — за його порядком у серпневому циклі.
Ці назви вказують на діяльність українців у цей період, але не змінюють основного змісту свята.
Що приносять на Горіховий Спас
За народними звичаями до храму приносити можуть:
- хліб із нового врожаю;
- горіхи;
- мед;
- яблука та виноград;
- колосся;
- випечені домашні страви.
На відміну від Преображення Господнього, окремої обов’язкової традиції освячення горіхів у церковному календарі не існує, тому варто уточнити ці традиції у вашому храмі.
Які є традиції святкування трьох Спасів
На кожне свято можна:
- Відвідати церкву та взяти участь у богослужіннях.
- Помолитися за близьких, захисників України, а також за тих, хто у скруті.
- Принести до храму сезонні плоди, якщо в вашій парафії їх освячують.
- Поділитися святковими продуктами з тими, хто цього потребує.
- Провести день без сварок та метушні.
- Під час Успенського посту дотримуватися харчових звичок з урахуванням здоров’я.
Людям, які мають хронічні хвороби, вагітним, дітям, військовим або тим, хто виконує фізичну роботу, слід консультуватися зі священником і лікарем щодо питань посту. Харчові обмеження повинні бути комфортними для здоров’я.
Новини Івано-Франківська у Telegram / Facebook / Google News
