У селі Камінне відкрили пам’ятні дошки Захисникам В’ячеславу Лукашу та Денису Зьомку

У селі Камінне, що в Івано-Франківській громаді, відбулося пам’ятне відкриття меморіальних дошок на честь двох відважних військовослужбовців, які загинули за свободу та незалежність України — В’ячеслава Лукаша та Дениса Зьомка.

Як зазначає Моє місто Франківськ, посилаючись на інформацію від Івано-Франківської міської ради, урочистості відбулися на фасаді місцевого ліцею, де священнослужителі провели освячення пам’ятних знаків. На захід зібралися рідні, близькі, бойові побратими, мешканці села та представники органів влади, щоб вшанувати подвиг загиблих Героїв.

В’ячеслав Геннадійович Лукаш, народжений 21 лютого 1988 року у Миргороді, провів своє дитинство в цьому місті. Після отримання професії токаря та переїзду до Запоріжжя, В’ячеслав пережив ряд життєвих випробувань, серед яких була й рання втрата матері.

Справжнім домом для нього стало Прикарпаття, після того як він одружився з Іриною Лукаш і переїхав до Камінного. У цьому селі він працював у підприємстві ТОВ «Імперово Фудз Інтернешнл» та став дбайливим батьком для чотирьох доньок своєї дружини.

У січні 2025 року В’ячеслава було призвано до Збройних Сил України. Він обіймав посаду матроса і бойового медика у взводі військової частини А4635, пройшовши підготовку як в Україні, так і в Румунії, де отримав міжнародні медичні сертифікати.

Вибір на захист Батьківщини виявився фатальним: 12 червня 2025 року під час виконання бойового завдання у Запоріжжі ворожий FPV-дрон влучив у позицію військовослужбовців, забравши життя В’ячеслава.

Денис Зьомко з’явився на світ 13 листопада 2000 року в селі Черемхів Коломийського району, однак більшу частину свого дитинства провів у Камінному. Тут він закінчив дев’ять класів місцевої школи та опанував фах деревообробки у Вищому художньому професійному училищі №3 міста Надвірна.

Денис швидко подорослішав і став підтримкою, помічником та захисником для своєї родини, працюючи на будівництві. Він вирізнявся працьовитістю, щирістю та відповідальністю.

На фронті слугував стрільцем і помічником гранатометника у складі 109-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».

Його життя трагічно обірвалося 16 січня 2026 року під час виконання дедалі складніших бойових завдань поблизу Кузьминівки в Бахмутському районі Донецької області. Денису залишилося всього 25 років, він не встиг створити власну сім’ю, але залишив яскравий слід у серцях односельців.