Українська демографічна ситуація стикається з численними викликами, які ускладнюються змінами через війну. Нестача людського капіталу вже відома державним установам і бізнесу, а війна посилила ці труднощі.
Два роки тому уряд ухвалив стратегію демографічного розвитку, розраховану до 2040 року. Серед найбільш серйозних проблем, з якими стикається країна, – масова еміграція, зниження народжуваності, гострий дефіцит робочої сили та загибель працездатних громадян у боях.
Такі труднощі стають підґрунтям для маніпуляцій. На деяких проросійських телеграм-каналах нещодавно активно обговорювали неминучий демографічний колапс в Україні, сплітаючи воєнні втрати та еміграцію в спільний наратив про тривалий занепад нації.
“Українська правда” розглядає питання, чи зможе Україна залучити іноземців та повернути біженців з Європи, щоб відновити імпульс для розвитку країни.
Зміна парадигми
За оцінками Організації Об’єднаних Націй, у жовтні минулого року понад 5,8 мільйона українців перебували за межами країни, з них 5,2 мільйона – в Європі як біженці.
Міграційні процеси становлять серйозні виклики для України, що відчуває явний брак робочої сили. На цьому фоні в середовищі демографів висловлюють думки, що держава може почати заповнювати робочі місця мігрантами з інших країн, переважно з Азії та Африки.
УП звернулася за коментарем до голови Офісу міграційної політики Василя Воскобойника, щоб зрозуміти, наскільки критична ситуація в Україні з огляду на скорочення населення.
Оцінюючи стан ринку праці, Воскобойник зазначив, що країні потрібно залучати близько 300 тисяч мігрантів на рік.
“Звідки ця цифра? Аж до війни ми щороку мали близько 200–250 тисяч новонароджених, а загальна смертність сягала пів мільйона. Отже, щорічно населення зменшувалося на 250–300 тисяч осіб. Для підтримки кількості населення Україні необхідно залучати таку ж кількість мігрантів”, – зазначив Воскобойник.
Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи Елла Лібанова також підкреслює, що Україні не обійтися без трудових мігрантів. Нещодавно вона висловлювала свої думки “Центру економічної стратегії”.
Науковиця сподівається, що після завершення активних бойових дій Україна отримає щось на кшталт “плану Маршалла”, аналогічного економічній допомозі, яку США надавали європейським країнам після Другої світової війни.
“Світовий банк вже працює над цим. Можу сміливо запевнити, що план завершено. Я брала участь у його розробці. Наш “план Маршалла” передбачає суттєве зростання потреби в трудових ресурсах”, – проінформувала вона.
Лібанова вказує на необхідність залучення будівельників, які зможуть приїжджати з країн з нижчими доходами. Наша країна, за її словами, не стане багатою в найближчий час, але це може стимулювати приїзд тих, хто прагне працювати, а не отримувати соціальні виплати.
Василь Воскобойник у коментарі УП заперечує, що Україна стане важливим центром для мігрантів. Він зазначає, що навіть якщо країна спробує залучити велику кількість людей, іноземці, як правило, обиратимуть багатші країни, такі як Польща та Німеччина, де можна заробити більше.
“Перед війною у 2020–2021 роках Державний центр зайнятості припустимо видавав близько 20 000–22 000 дозволів на працевлаштування щороку. У 2025 році ця цифра становила вже понад 9500”, – говорить експерт.
“Тому, за оцінками спеціалістів, у найближчі 5–10 років ми можемо очікувати прибуття лише десятків тисяч іноземних робітників. Про залучення сотень тисяч поки що навіть не йдеться”, – резюмує Воскобойник.
Занепад чи новий старт?
Досі залишається невизначеним, чи приїдуть громадяни Азії та Африки в Україну для того, щоб шукати кращі можливості. Це піднімає питання: хто ж насправді працюватиме в Україні?
Воскобойник зазначає, незважаючи на серйозні виклики, державні механізми продовжують свою роботу.
“Транспорт, магазини, комунальні служби функціонують, податки сплачуються, пенсії виплачуються. В Україні залишається від 28 до 30 мільйонів громадян, тому ситуація, коли не буде кому працювати, є нереалістичною”, – заспокоїв він.
За його думкою, хоча рівень народжуваності упав, з 14 до 7–8 дітей на 10 жінок, це не катастрофічно, адже показник відповідає тенденціям у таких розвинених країнах, як Південна Корея чи Польща.
Водночас 75% представників бізнесу вже відчувають нестачу робочих рук і проблеми з закриттям вакансій.
На думку експерта, через 1–2 роки після закінчення активної фази бойових дій 10–15% українців можуть повернутися додому, а протягом 5 років ця цифра може досягти 30%.
“Додатковим чинником є те, що в березні 2027 року закінчується термін дії тимчасового захисту в ЄС, і біженцям доведеться шукати нові легальні підстави для проживання або повертатися”, – уточнив фахівець.
Він вважає, що Україні слід сконцентруватися на побудові сучасної економіки та високих технологій, таких як military-tech, для залучення кваліфікованих інженерів та технологів з країн, як-от США, Великої Британії, Франції та Німеччини. Необхідно створити оптимальні умови для повернення співвітчизників з-за кордону.
***
В Україні спостерігається значна нестача робочої сили та загалом населення. Через війну багато українців виїхали за кордон і стали біженцями, народжуваність різко знизилася, а чисельність населення скорочується. Проте залучення мігрантів з бідніших країн не вирішить всіх проблем, адже немає впевненості в тому, що вони готові працювати в Україні, замість того, щоб отримувати соціальні виплати в благополучніших держав.
Україна має можливість повернути своїх громадян. Державна стратегія демографічного розвитку враховує ці аспекти та була затверджена у 2024 році, з фокусом на умови війни.
Уряд планує розвивати максимально ефективну систему соціальних послуг, створювати доступні та безпечні дитячі заклади, впроваджувати гнучкі робочі умови для батьків та реалізовувати програми пільгового кредитування на житло – все це, щоб стимулювати родини до народження дітей.
Для того щоб залучити співвітчизників з-за кордону, уряд має намір відновити інфраструктуру та житлові умови, надавати гранти на започаткування бізнесу та створювати нові укриття для безпеки.
Серед планів також є створення сприятливих умов для повернення на ринок праці людей похилого віку.
Окрім цього, чиновники мають намір зайнятися перекваліфікацією ветеранів, внутрішньо переміщених осіб та осіб з інвалідністю, аби надати їм можливість знайти своє місце в новій економіці.
Хоч у 2022 році народжуваність знизилася на 25%, в 2024 році падіння становило 6%, а у 2025 році – майже 4,5% у порівнянні з попереднім роком.
Тривалість життя в Україні також зменшилася: у чоловіків з 65,2 до 57,3 року, а у жінок – з 74,4 до 70,9 року.
За прогнозами ООН, до 2050 року частка молоді віком 15–24 роки в Україні зменшиться до 6,6% (близько 2,3 мільйона осіб).
За даними Інституту демографії НАН, очікується, що чисельність населення буде продовжувати знижуватися – до 25 мільйонів у 2051 році.
Демографічна ситуація в Україні з моменту незалежності завжди була непростою. Від 1992 до 2022 року, за даними Держстату, кількість населення зменшилася з 52 мільйонів до 41 мільйона, а після початку повномасштабного вторгнення, згідно з оцінкою МВФ, до 2025 року вона складе 32,8 мільйона.
Після чотирьох років війни Україна повторила падіння, яке відбулося за перші 30 років незалежності, що ставить перед державою та бізнесом нові виклики.
Новини Івано-Франківська у Telegram / Facebook / Google News
