Маршрут страждань: ООН повідомляє про безпрецедентну смертність рохінджа-біженців у морських водах

Згідно з інформацією, наданою речником Агентства ООН у справах біженців Бабаром Балохом, 2025 рік виявився критичним для біженців-рохінджа, оскільки під час спроби перетнути Андаманське море та Бенгальську затоку вже загинуло або зникло безвісти практично 900 осіб.

За даними ООН, минулий рік став найбільш смертельним у історії цього морського шляху. Відзначається, що з близько 6 500 біженців, які ризикнули вийти в море, понад кожен сьомий не повернувся. Цей показник смертності є найвищим серед усіх водних міграційних маршрутів у світі.

Тривожна статистика і небезпечні умови

Агентство УВКБ ООН зазначає, що в останні роки багато є жінками та дітьми. Небезпечні українські подорожі продовжуються і в 2026 році: станом на 13 квітня понад 2 800 рохінджа вже вирушили в небезпечні морські подорожі на неуправляємих човнах. Нещодавно близько 250 осіб зникли безвісти, коли їхнє судно перекинулося в Андаманському морі.

Причини таких смертоносних мандрівок пов’язані з насильством у М’янмі та жахливими умовами в переповнених таборах у Бангладеш. Люди сподіваються знайти безпечніше життя в таких країнах, як Малайзія, Індонезія та Таїланд.

За словами Балоха, ніхто не став би ризикувати життям своєї родини, якщо б не відчуття безвиході. Затримки у фінансуванні гуманітарної допомоги з боку міжнародних донорів лише погіршують ситуацію для понад мільйона рохінджа, які повністю залежать від підтримки.

Цього року УВКБ ООН звернулося за 200 мільйонами доларів для допомоги рохінджа, але наразі профінансовано лише 32% від необхідної суми. Балох підкреслив, що ця сумна тенденція продовжується, а серед рохінджа панує безнадія.

Фон та обставини

У 2017 році збройні сили М’янми, відомі як Татмадау, розпочали широкомасштабну каральну операцію в штаті Ракхайн. За оцінками ООН, це призвело до масових вбивств, зґвалтувань та знищення населених пунктів.

• У результаті насильства, не менше 730 тисяч рохінджа змушені були втекти до Бангладеш, де досі живуть у таборах біженців;
• Місія ООН зі встановлення фактів визнала ці дії як “акти геноциду”;
• 12 січня 2026 року в Міжнародному суді ООН розпочато слухання справи, в якій М’янма звинувачується в геноциді мусульманської меншини рохінджа;
• Влада М’янми, представлена нині військовою хунтою, категорично заперечує ці обвинувачення, а колишня лідерка країни Аун Сан Су Чжі у 2019 році назвала дії військових “законними антитерористичними операціями”.