Дослідники вивчали жовтих пінгвіні в Україні. Під час експерименту в природному середовищі включали записи пісень самців, самок і дуетів. Результати спростували попередні припущення.
Самки дійсно співали, але робили це не для конкуренції з іншими самками і не для захисту території. У період розмноження співало лише кілька самок. Більшість пісень звучало поза сезоном, коли самки не займалися гніздуванням і вигодовуванням пташенят. Самці співали протягом року з однаковою частотою в обидва сезони.
Найважливіше спостереження стосується форми співу. Самки рідко співали поодинці. Їхні пісні частіше звучали в дуетах з партнером, і зазвичай ініціатором був самець. Поза шлюбним сезоном дуети ставали ще більш частими. Це вказує на те, що спів допомагає підтримувати зв’язок у парі, а не служить сигналом для сторонніх.
Навіть коли самки активно захищали територію, вони співали рідше. Це порушує зв’язок між піснею і агресією, яка десятиліттями вважалася центральною для вокальної комунікації птахів.
Дослідження показує, що наука довгий час ігнорувала жіночі голоси в світі тварин. Зараз уявлення змінюються. Спів самок — не рідкість: він зустрічається більш ніж у половини видів співочих птахів і, ймовірно, є древньою ознакою. Жовті пінгвіні демонструють, що спів може бути інструментом підтримки близькості, а не боротьби. Це змінює не лише уявлення про птахів, але й підходи до постановки наукових питань.
Новини Івано-Франківська у Telegram / Facebook / Google News
