В українській літературі є письменник, який навчив покоління дітей сміятися, мріяти та цінувати справжню дружбу. І це Всеволод Нестайко. Його «Тореадори з Васюківки» стали справжнім бестселером, який не втрачає актуальності навіть у епоху соцмереж, адже щирість, дружба та гумор не мають терміну придатності.
Шлях Нестайка до літератури був непростим: батько загинув у концентраційному таборі, а під час нацистської окупації він разом із мамою ледь зводив кінці з кінцями. Тоді маленький Всеволод навчався знаходити оптимізм у казкових історіях і в образах, що народжувалися в його уяві. Саме ця здатність бачити світло навіть у темні часи згодом стала серцем його книг.
11 цитат з книги “Тореодори з Васюківки”
“Дружба! Велике це слово — дружба! Може, найбільше з усіх слів людських. Заради дружби люди йдуть на тортури, сідають у тюрму, навіть життя віддають…”.
“Ото вже справді – у кого доля, а в мене дуля. Одна буквочка, а скільки в ній глуму, скільки сорому і ганьби”.
“…замість бою биків у нас вийшов бій дураків”.
“Стьопу ми не любили. Він щодня чистив зуби, робив зарядку і взагалі був свиня”.
“…веселі, дотепні люди – дуже, по-моєму, потрібні для життя, потрібніші за серйозних, поважних і суворих. Бо серйозні й поважні тільки наказують та покрикують. А якийсь жартун скаже дотепне слово, і одразу легше працювати людям, і робота спориться, коли серед людей веселий чоловік. А коли начальник веселий і вміє жартувати, то взагалі чудово”.
“Лише тепер я збагнув одну істину – чим страшна хвороба! Не тим, що десь щось болить! Ні! Найстрашніша хвороба безсиллям, бездіяльністю, нерухомістю”.
“Радість, не поділена з другом, – це не радість, навіть не пів радості, а якась поганська четвертушка, мізерія якась”.
“От я зараз піду, прямо скажу йому, що він талант, i… дам у вухо. Щоб не задавався. Для талантів головне – це не задаватися, їм обов’язково треба час від часу давати у вухо”.
“Е, синку, молоді можуть вмерти, а старі мусять вмерти… Так уже заведено”.
“Які хороші люди вранці! Наче росою вмиті! Бадьорі, гарні, і якісь ніби навіть хрумкі, мов молоді огірочки! А очі в них які! Чисті і свіжі-свіжі, немов квіти, що тільки-но розцвіли”.
“Той, хто дбає тільки про власну шкуру і свою кишеню, не вартий доброго слова”.
Життя Нестайка було непростим, але його творчість завжди світилася теплом і гумором. Уява і тонкий жарт допомагали йому зберігати оптимізм у дитинстві, а потім він щедро передавав цю здатність дітям у своїх книгах.
«Тореадори з Васюківки» — це більше ніж історія про пустощі й пригоди, це уроки дружби, сміливості та життєрадісності, які не старіють. І навіть сьогодні його цитати звучать так само актуально, нагадуючи: у світі завжди знайдеться місце для сміху, фантазії та маленького дива.
Новини Івано-Франківська у Telegram / Facebook / Google News
