16 квітня в православних храмах відзначають пам’ять Микити Сповідника, який жив у VIII-IX століттях. В народному календарі цей день відомий як Микита Водопол. Наші предки в цей період задобрювали злих духів, що мешкають у воді, а також їх «господаря» — водяного. Цей час вважався небезпечним, особливо для тих, хто, незважаючи на застереження, наближався до водойм.
16 квітня православні християни згадують ігумена Мидикійської обителі Микиту Сповідника. Цей святий, що жив у VIII-IX століттях, запам’ятався своєю добродійною життєвою позицією та щирою вірою в Спасителя.
Згідно з легендами, Христос наділив ігумена даром чудотворення. За допомогою молитви він повертав мову глухонімим, зціляв божевільних, визволяв від бісів двох жінок та допомагав багатьом людям, що страждали від хвороб.
Народний календар: Микита Водопол
В народі свято, присвячене Микиті Сповіднику, називали по-різному: Микита Водопол та Угодування Водяного. Це найменування пов’язане з подіями, що відбуваються в цей час. До 16 квітня (3 квітня за старим стилем) зазвичай починалося активне танення снігу, що призводило до повеней.
У зв’язку з кригою річки починали рух, що створювало небезпеку. Люди знали, що якщо річка вийде з берегів, вона може завдати чималої шкоди, змиваючи все на своєму шляху. Тому в день пам’яті Микити Сповідника рано вранці люди йшли до церкви, щоб запалити свічки, помолитися та попросити допомоги у святого. Вважалося, що Микита Сповідник допоможе уникнути лиха, пов’язаного з природними стихіями.
Микита Водопол: що можна робити
В давнину існувало безліч традицій, пов’язаних з Микитою Водополом. Наприклад, вранці слід було зварити кашу на молоці, спекти хліб, скласти частування в полотняний мішок і вирушити до найближчого водоймища, щоб опустити подарунки у воду. Так задобрювали водяного.
На березі розпалювали вогнище і починали водити хоровод, співаючи пісень про водяного. Сенс цих пісень полягав у прославленні чудовиська, що мешкає в річкових глибинах.
Додому поверталися з очеретом, знайденим на березі. Вважалося, що якщо його спалити та окурити димом житло, це допоможе його мешканцям уникнути гіркої долі втопитися в річці чи озері.
Особливо намагалися задобрити водяного рибалки. Вони знали, що незадоволення духа, що мешкає в річкових водах, може загрожувати невдачами в ловлі. Водяного задобрювали маслом, яке виливали у воду на світанку.
Існував обряд, пов’язаний із кіньми. За кілька днів до Микити Водопола рибалки купували найхудішу та знесилену коня, відгодовували її, а 3 квітня (по старому стилю) вплітали їй у гриву яскраві стрічки, обмазували медом, відводили до водоймища та топили. Якщо вода не приймала тварину, це вважалося поганою прикметою. Після цього можна було очікувати невдач на риболовлі та голоду.
Микита Водопол: народні прикмети
Прикмети Микити Водопола також пов’язані з природними явищами. Старі люди знали, що висоту можливого паводка можна визначити за висотою гнізд куликів або кротових нір. Гризуни не стали б рити землю нижче межі можливого розливу річок.
Народ знав: якщо на Микиту Водопола йде дощ, весна буде дощовою. Якщо коні хропуть у стайні — найближчими днями можна очікувати погіршення погоди. Якщо в лісі багато березового соку, влітку буде багато короткочасних дощів.
Микита Водопол: що не можна робити
Головні заборони Микити Водопола пов’язані з водою. Люди знали, що в цей день не можна галасувати, перебуваючи на березі водойми. Це могло розбудити водяного і викликати його гнів. Тому, наближаючись до води, переходили на шепіт.
Проте влаштовувати хороводи, що прославляють водяних, не заборонялося. Вважалося, що пісні, присвячені їм, ласкають слух господарів підводного царства. В день Микити Водопола наші предки забороняли:
Умиватися проточною водою — до втрати удачі та щастя.Викидати в сміттєве відро крихти зі столу — до бідності.Ображати тварин і птахів, в тому числі домашніх — до хвороб.Народні повір’я, що прийшли з давніх часів, сповнені дивних, а іноді і смішних забобонів. Сприймати їх за чисту монету, звісно, не варто. Але знати, як жили люди кілька століть назад, чому вірили і чого боялися — це справді цікаво. Хіба не так?
Новини Івано-Франківська у Telegram / Facebook / Google News
